Напевне хмаринки існують щоб наше життя мало сенс... Такої гарної весни... йой, літа ще не бачила. Вони такі пухкенькі та так чудово лежань на горизонті.
Йду, й відчуваю, невеликі краплинки -сльози неба. Воно плаче?
Немов відчуваючи необхідність насолоджуюся кожною секундою цього видовища. І ловлю шкірою кожну краплиночку.
Я терпляче натягую струну своєї душі, щоб тобі не зателефонувати знову. Знаю, вона невдовзі геть порветьсяз такими темпами :). І тоді я обов'язково буду тобі наярювати і чекати поки ти не відповісиш або перезателефонуєш.
Мабуть таки одного дня ти вирішиш змінити номер на інший, і я не впевнена, що переживу це. Сповісти мене про своє рішення хоча б, а то я хвилюватимусь...
Все таки "Я тебе люблю". Іще можливо просто не можу без тебе.
А в країні такий нестабільний стан та неспокій, прямо як у мене в душі нині.
Бiлi хмарки
© Copyright: Ирина Росстикс, 2014
Свидетельство о публикации №114062007567
Свидетельство о публикации №114062007567
Рецензии