ЛИПА
Жовтуватим ясним квітом:
Аромат несеться вгору,
В піднебесся, на простори…
І так солодко мені
У липневі ясні дні!
Я вдихаю повні груди:
Ніби пісня звідусюди
Ллється в серце і душа
По-липневому співа…
Кажуть. липу цю рясну
Садив прадід в давнину…
Що він думав, що гадав,
Коли липу цю саджав?
Я не знаю того, друзі,
Знаю лиш, по всій окрузі
Липи кращої немає!
Всіх так щедро наділяє:
Бджіл – нектаром солоденьким,
Прохолодою – дітей маленьких,
А дорослим – липи цвіт!
Від недуг усіх людських…
Липу я люблю свою!
Дякую прадідусю….
Свидетельство о публикации №114062010311
Наталья Светлая 7 10.01.2017 23:45 Заявить о нарушении