«Православні» іуди обрядилися в ряси,
Під хрестом, на брехні, їх життя як сміття...
Не Христові то діти,- то кремлівські паяци,
То та гниль, що віками, проростала в буття...
В золотавих купальнях вони себе тішать...
І у крові людській не вбачають гріха...
І не чують вони (по-російські НЕ СЛЫШАТ!)
Стогін Божого сина, Христа...
Бусурманськеє плем’я, - Орда Ненаситна,-
Марять вічно про війни у різних світах
І годують свого «атамана» насилля
Мертв’ячиною свійською в чорних лахах...
Їм сріблясті монети розпалюють очі
І про Бога забули убогі серця...
Під пухнастою шкірою злочини вовчі
Так не схожі на Божії добрі діла...
Сурми грають нестримно молитвою неба,
Білі янголи знову на стражі земній...
І ніщо не врятує іудство ганебне,
Бо є суд непідкупний, найвищий, святий...
Православне по браття
© Copyright: Людмила Петрук, 2014
Свидетельство о публикации №114062010247
Свидетельство о публикации №114062010247
Рецензии