Коли тиша зворушує спокій,
Коли сонце злякалось тіней,
Ми шукаємо серцем притулок,
Серед щирих і добрих очей.
Не важливі слова і промови,
Коли серце холодне як лід.
Лиш тепло що виходить з долоні,
Може нас обігріти як слід...
Очі кажуть відвертіше слова,
Теплий погляд ламає паркан,
Щоб два серця з'єдналися знову,
Треба вміти любити - як мам.
Ми втрачаємо рідних так часто,
Що вважаємо це за гаразд,
Але правда у тому що треба,
Не винити друг друга в гріхах...
Не винити друг друга в поразках,
У проблемах що стали у нас,
А серцями разом об'єднавшись,
Вирішати їх спільно всяк час.
У любові є вічна турбота -
Щирість серця і погляд очей.
А все інше вирішує доля,
Віра в Бога та добрість людей...
Теплий погляд
© Copyright: Владимир Васильцов, 2014
Свидетельство о публикации №114061910321
Свидетельство о публикации №114061910321
Рецензии