Приспане бажання
сенсу нема... ну і нехай.
y колискy вічности, бажання,
я покладу... ти вколисай...
Я заспіваю колискову,
а ти, її в душі завчиш --
як не-доказану розмову,
що пройняла словами вірш.
Я по-складаю серця ноти
складами скрашеними в риму.
Ти, лишень поглядом навпроти,
мов диригент, ту мить утримай.
По-лине музикою муза,
поглине в глибину, туди --
де якорем у сон погрузне,
моє бажання... ти, не буди!
(ХТ 18.06.2014)
Свидетельство о публикации №114061805247