А наша книга недописана, на жаль,
Розгорнута й з подертими листками.
Вона відкритою валялася десь там,
І ми вже йдемо різними шляхами.
Закінчили з тобою ми на комі,
лиш відокремивши звертання.
Вже й принципи для мене не такі вагомі,
Та я втомилася недописувать через чекання.
Давненько не тримали ми її в руках,
її читали всі, але не ми з тобою.
Пилилася, лежала, мрякла по кутках,
аж серце і душа наповнені журбою.
Й можливо в шафках знову запилиться,
але перо торкнеться книги нашого життя.
І на шматочки вона може розвалиться,
та все одно, бо нас уже давно нема
Книга
© Copyright: Анастасия Коц, 2014
Свидетельство о публикации №114061810715
Свидетельство о публикации №114061810715
Рецензии
