Скільки літ тієї долі...
а тепер - я сам на волі,
сам лечу, куди - не зна,
на мені горить твій знак,
мітка твоя, що вуста
пропалили чоло й брови
і дорога все - не та,
доки ми -не разом знову...
Я б волів не кликати,
але ти - не відпускаєш,
чую, чую - як благаєш,
полониш думками ти...
Я пишу тобі листи
і веду доньки рукою,
я прошу - мене прости,
що тепер не із тобою.
Думки батька. 2
© Copyright: Дина Пугачёва, 2014
Свидетельство о публикации №114061703280
Свидетельство о публикации №114061703280
Рецензии