Ти увійшов так дивно у моє життя,
Розвіяв сум і розбудив від сну.
Та витер сльози щоденного буття,
Як сонечко висушує росу.
Обійми твоїх сильних рук
І безліч ніжних поцілунків,
Та двох сердець нестримний стук-
Це все тепло наших стосунків.
Вечірнє небо всипане зірками,
І важко там знайти свою.
Щось дивне відбувається між нами,
Що саме, я ще не збагну.
Можливо це химерний сон?
Ілюзія, придумана лиш мною?-
І тільки серце в унісон,
Шепочеться тихеченько з душою..
Лютий 2006р.
Ти увiйшов так дивно...
© Copyright: Галина Кицюк, 2014
Свидетельство о публикации №114061710678
Свидетельство о публикации №114061710678
Рецензии