Є така квітка.
"Мороз" називається, бо
Пізно цвіте,
на недосвіт уже,
на Покрову.
Хтозна чому,
так їй доленьку визначив Бог -
Цвіт викидати
у пору оцю присмеркову.
Господи Боже,
химерная доленька та.
Вранці прокинешся -
все навкруги уже біле.
Іній пече,
а вона тільки-но розцвіта,
Синіми бризками тішить двори задубілі.
Може, тоді, коли грамоти люд ще не знав,
Більше дивився у землю,
чим в писане слово,
Бог із небес
Свою лагідну вість посилав,
Що незабаром - свята чудотворна Покрова!
Скільки цим краєм котилося бід і погроз!
Скільки ламалося, гнулось, здіймалося знову...
Квітка цвіте серед інею.
Квітка мороз.
Людям нагадує:
є в України Покрова!
Покрова
© Copyright: Таня Яковенко, 2014
Свидетельство о публикации №114061608802
Свидетельство о публикации №114061608802
Рецензии