НЕ БУДИ У СЕРЦІ ЗВІРА
Не буди у серці звіра.
Хай собі тихенько спить.
Снігу першого довіра
Легко в пам'яті скрипить.
По тонесенькій стежині
Не пройти - перелетіть.
Ах, який святковий іній
На душі палахкотить!
Ні крижинки не розбити б
У невидимій судьбі.
Просто - вірити й любити
Й довірятися тобі.
Просто знати, знати, знати,
Що не зрадять небеса,
Що уже навіки з нами
Ця любов і ця краса,
Ця сліпа і вперта віра
Поцілункам і сльозам.
...Не буди у серці звіра.
Прокидається він сам.
Не буди у серц1 зв1ра...
© Copyright: Таня Яковенко, 2014
Свидетельство о публикации №114061608775
Свидетельство о публикации №114061608775
Рецензии