Купальський цв1т

Папороть розпросториться
Зеленохвостими півнями.
Випірне місяць з озера,
Мов душа невідспівана.

Півні нахилять голови,
Може, щоб не наврочити.
Вийде зоря оголена
З хмари, немов з сорочечки.

Бризнуть сріблясті вогники
По берегах некошених
Постатями безмовними
Із зеленими косами.

Бачиш, вода розкрилася
Аж до білого каменю,
Зацвіла - засвітилася
Пелюстками чеканними.

Хто там пальчики грітиме,
За іржавою брамою,
Поки той цвіт горітиме
У підводному храмові?


Рецензии