Душа моя болить за Москаленком
(Світлій пам"яті Михайла Москаленка присвячується)
Душа моя болить за Москаленком,
Який вже десь у Бога помаленькo
Вже на Вселенську мову-таїну
Переклада поезію земну.
Чи й не за цим від нас його так рано
Забрав Господь в бібліотеки раю?
У світі людськім, тобто, поміж нами,
Прожив неспішно книжником сумнавим,
Носив в собі невидимі оркестри,
Які із ним у небесах воскресли,
Земних народів різноструння мов,
Яке його наповнювало, мов
Небесну сферу - зоряні хорали.
Не так багато ми про нього знали,
Хіба що те, що схимник і аскет,
І надто вже вимогливий поет...
Чекай на мене, мій чорнявий брате,
Нас на землі не так уже й багато.
Не рясно буде й в небі.
Не журись -
Не розминемось….
Свидетельство о публикации №114061608621