Минуле
неначе блискавка в плече –
зіпріють навіть і долоні.
а серце кров’ю обпече.
І, чується, шепоче чуле
відоме шосте почуття –
то б’ється крилами минуле
об грати власного життя.
Воно заходе скоком-боком
навчати розуму й добру,
а потім… ніби ненароком,
ножа устромить, наче Брут.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Минуле завжди допікає,
мов кухоль тухлої води,
коли в душі колишній Каїн
на Авеля переродивсь.
Свидетельство о публикации №114061605593
З повагою,
Виталий Меланич 04.07.2014 23:34 Заявить о нарушении