Петя Дубарова. Останнiй танок

Петя Дубарова
ОСТАННІЙ ТАНОК

Переклад з болгарської Любові Цай


Дрібний листочок — як сльоза безсила —
упав в ранкову тишу охололу,
неначе птаха золотого крила —
хитнувся і поволі впав додолу.

Лежить він, мов піщинка серед ріння,
самотня в полі пляма золотава,
його зрошає місячне проміння,
бездушне, наче мавка неласкава.

Знеможений, із жалем слуха пісню —
ось знову вітер зачина щемкої,
що зблиск цей золотий у пору пізню —
то лист останній осені гіркої.


***

Оригінал:

Петя Дубарова
ПОСЛЕДЕН ТАНЦ


Листото като мъничка сълзица
отрони се във утрото студено
и сякаш е крило на златна птица,
изпърха то и падна уморено.
 
Лежи като самотна песъчинка
в голямата студена пуста нива
и вечер го поглежда месечинка,
бездушна като горска самодива.
 
И слуша в скръб листото натъжено
как вятърът извива бавна песен,
че то е писъмцето позлатено,
последното писмо на тази есен.
 
02.08. 1974 г., Копривщица