Зурочить боязно, те, випадково суджене,
таке не мріяне, не зміряне кохання.
Та не сполохати б, хтозна звідки приблуджене,
мов птахом заблукалим, на подвір'я сподівання...
Видно не всі перелетіли над моїми веснами,
перегостили в лІтах і в літАх...
Ті що були -- зв'язали мені крила перевеслами,
а в твоїх крилах -- вітер зурочує твій шлях...
Я, на заваді вітрові не стану,
на перехресті долі, де, майже крапкою зійшлося,
кохання, що (мабуть??) вперше востаннє
в моє подвір'я птахом заблукалим прибрелося.
(ХТ 09.06.2014)
Перелiтне
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114061400989
Свидетельство о публикации №114061400989
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.