Отi остогидлi
Ми будемо бігти від вас,
Як від вщент скаженілої люті,
І як від щоденной гидоти,
І як від постійной образи.
Усе рівно
Ніякая євроспільнота,
Що ласими термінами жонглює,
Не зможе відмити
Оті ваші руки криваві,
Оті ваші кляті,
Наскрізь корічневі підгузки.
Бо ви недолугі,
Бо ви недозрілі,
Як сливи.
Як скривджений потяг,
Як п'яний наскрізь
Залицяльник.
Усе це, казкові,
Ще боком таким обернеться,
Що будете, любі,
Останньой ганьбою блювати.
Свидетельство о публикации №114061404248