А я не долюбил свою весну
и я...
как все...
пишу в стихах...
про Это..
у птиц весной...
ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛЁТ...
они Летят!!!!!!
на Зов...
своих Поэтов.
а я... не до любил...
свою Весну...
твоё Тепло...
Живёт
в моих ладошках...
и до сих пор...
глаза твои ищу...
у встречных...
и
в распахнутых окошках...
в постели...
ощущаю... Страсти след...
из наших дней
любовного безумья
давно увял...
из ярких роз букет
наш соучастник...
счастья...
без раздумья...
в ночИ как вор...
бродЯжничать начАл...
сквозь Лабиринт...
пробрался в свою Душу
а там... мой личный...
лысый Минотавр...
ждёт жертвы...
чтобы выпустить наружу....
пыль обязательств...след страстей...
и... недопеЕтые куплеты...
а в завтра...
призрачную дверь...
скрыл... дым...
вчерашней сигареты...
мне б лето... как то пережить...
об жар осенний...
не обжечься...
зимой... до смерти.... не остыть...
а в Марте...
всё же... отогреться....
и начиная Жизнь.... с нуля...
Хотеть ... Опять...
Любить....
тебя...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
ВІД ДРУЗІВ
*****Козачка Сніжана Репеченко -
Пародія - А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ
REMIX:
А він в душі…
Спокою не дає,
Я навіть вже..
Пишу про це сюжети,
Він уночі
мене чомусь зове
І я лечу
до нього, як комета…
Бо я……ще не доїв
свій бутерброд
Його тепло
Живе в моїх долонях
Вночі встаю
І йду шукать його
В зустрічних
повідкриваних лоточках.
В постелі кетчупу
Ще липне мокрий слід
Бо під футбол
Я їм так неуважно,
Давно засох
В кутку померлий кіт..
Хоча це ні до чого…
І не важно…
Немов крадій
почав вночі бродить…
Крізь лабіринт..
Пробрався в холодильник..
Там особистий
мій тарган сидить
Теж бутербродів
відданий прихильник…
Пил зобов’язань..
Слід бажань..
Та.. несподівані котлети…
Закрили двері всіх терзань…
Відкрили двері туалету…
Мені б годинку перебуть,
І на кота не наступити,
І прямо тут, щоб не заснуть…
Сусідів знов не затопити..
І народившись .. ніби знов..
Ще до котлеток мать любов…
29.12.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
*****наталія калина -
переклад - А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ…
Весна бентежить душу знов мою…
і я…
складаю рими
всі свої
про неї…
птахи летять…
Також в свою ВЕСНУ…
Любов несуть!!!!!
на крилах…
до Поетів.
а я… не до кохав…
свою Весну…
тепло твоє…
Живе
в моїх долонях…
і до сих пір…
шукаю і молю…
вогонь і блиск очей…
твоїх у домі…
плекаю зустрічі…
останньої тепло…
обіймів, поцілунків…
пристрасті вогонь…
з шалених днів…
без тями, перепон
лише від роз…
шипи…
в мою долонь…
і біль…
ночами, мов не я…
тиняюсь і не сплю…
чекаю лисого
жорсткого Мінотавра…
що випустить на волю,
душу знов мою…
жадає жертву…
знов свою…
тінь обіцянок… і жадань…
і… недоспівані сонети…
а в завтра…
ту казкову мить…
дим… затуманить…
сигарети…
якось би літо…пережити знов мені…
не опалитися вогнем…
у жовту осінь…
а взимку не замерзнути… вночі…
відчути в Березні дощем…
що серце просить…
і починати все в житті…
з нуля…
жадати і бажати…
знов тебе кохати…
29.12.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
*****Патара -
Переспів : А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34593
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653439
Душа в неспокої
через весну...
І я про це
натхненно пишу вірші...
Поетам нині
точно не до сну...
Змагання в них
хто кращі, а хто гірші...
Птахи летять
Із Ирію до них
Лягти рядками щоб
До їхніх книг...
А я недолюбив
свою Весну...
Твоє тепло живе
в моїх долонях...
Я без очей твоїх
давно без сну...
Шукаю їх
у багатовіконні...
Ще пристрасть
наша постіль береже
Коли ми
божеволіли з кохання...
Давно зів'яв
троянд букет уже...
Наш співучасник
щастя
без вагання...
Вночі, як злодій
місця не знайду...
Я лабіринтом
попаду у Душу
Там Мінотавр мій власний
на біду...
Хабар йому щоб вийти
дати мушу...
Торішній пил гарячих зобов'язань
і пристрастей ледь видимі сліди
Шукати в завтра двері ти сюди
прийдеш (кудись про дим цигарки
зникла фраза...)
Мені б якось перечекати літо
У ватрах осені не обпектись
Не стати взимку з криги
монолітом...
У Березні підсніжником знайтись
І починаючи з нуля
своє оновлене Життя
Тебе любитиму знов я
без зайвих слів
До забуття.....
28.12.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
*****Петро Кожум'яка (Ян Укович) -
Пародія на вірш ПАТАРА БАЧIЯ - А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ
ПАТАРА БАЧIЯ
Душа в неспокої
через весну...
///////////////////////////////////////
П.Клименко
Я скоро долюблю… свою Весну!
Весной душа покоя не дает!
Ну хватит Вам!
Писать про Это...
Трещит по швам
книг переплет
от упоения поэтов.
Я скоро додолблю…
это блюлю!
чтобы увял...
тех ярких роз букет!
И Минотавра личного куплю...
Чтоб ел нещадно…
каждый их куплет!
Чтоб в лабиринте БЛЯ...
там были двери,
ведущие в одну курилку,
А начинающим... с нуля...
Хочу... Опять...
Подлить в бутылку.
Ведь истина в вине!
А не в Весне!
Конец ее - понятен для меня
и должен быть исполнен...
просто он:
Я сильно долюблю
тебя...
28.12.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
*****Rekha -
ПЕРЕВОД - А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ…
Душа не знає спокою… Весна!
І я, як всі, неспокій цей римую…
ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛІТ птахів – це знак
весни, вони… Поетів поклик чують.
А я… не докохав свою Весну…
Твоє Тепло – в моїх руках не тане…
Шукаю погляд твій, тебе одну,
в зустрічних… і в відкритих вікнах також…
У ліжку відчуваю… пристрасть… слід…
тих наших днів шаленого кохання…
Трояндовий букет… зів’яв чи зблід -
наш співучасник щастя без вагання…
Як злодій, я… бродяжити почав…
Крізь Лабіринт… пробрався собі в Душу,
а там… мій особистий Мінотавр
лиш за хабар… назовні двері зрушить…
Пил зобов’язань… Пристрастей тих слід…
Та недоспівані колись куплети…
А в день майбутній двері – привид лиш…
в минулім дні… за димом сигарети…
Та пережити б якось літо і…
не обпектись мені об жар осінній…
І серцем не піддатися зимі…
А в березні - всі відновити сили,
щоб, все своє Життя почавши знов,
бажати віднайти в тобі любов…
21.03.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
*****Лина Лу -
акапелло - А Я НЕДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00660374.mp3
27.05.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Свидетельство о публикации №114061308973
прочитала ваши стихи
получила бальзам на душу
удивляюсь почему
мало получено рец
стихи заслуживают
большего как вижу
душа у вас светлый
с симпатией пышечка
Марго.
Марго Бардель 04.10.2017 17:13 Заявить о нарушении
писал с душой стихо...творенье...
я вспоминал твои глаза...
и как богини... телеса...
с нежностью...
Хуго.
Хуго Иванов 04.10.2017 20:37 Заявить о нарушении