ще раз про головне
Наш самотній будинок замовк
Сльози стали звичайною справой
І від відчаю робиться крок
В прірву тиші,що не пробачала
Несвідомість скалічених доль
Вони наче дерева зломались
Ти мені не мовчати дозволь
Говорити про те,що кричалось
Кожним диханням я не живу
Я існую нестримною вірой
І тебе не здаватись прошу
Батьківщина моя світить силой
Майорить незалежності знак
Хоч блакить наша кров'ю залита
В кожнім серці свій значніший страйк
І душа теренами обвита
Побратайтесь - безмежність надій
Нехай вас об'єднає на віки
Найвідвертіша ця з моїх мрій
Я за це буду бога молити
Свидетельство о публикации №114061308535