Ніч сховала обличчя і вщент зачинила всі вікна,
ніч зірвала всі маски, щоб швидше дістатись душі.
Безліхтарна, безтямна, безлюдна і безпросвітна,
Ніч складає докупи самотність, вино і вірші.
Є принада для тих, хто лишився надії і суті -
марнотратство, амбиції, хтивість чекають на нас.
але згодом народжує тиша розбещену сутінь
І ошукані смертні рахують хвилинами час.
Просто ніч таємничістю нас не даремно тривожить,
Ніч - це оберт, рух всесвіту, коло для всіх звідусіль,
І вона перетворює нас на потвор, або, може
Навпаки. Звідси й туга, і смуток, і біль.
Ті, хто долучився до надлюдського кола, зможуть подивитись на це іншими очима.
Цвях перший. Повний м сяць
© Copyright: Ната Кононенко, 2014
Свидетельство о публикации №114061300825
Свидетельство о публикации №114061300825
Рецензии