Загадка ты моя... с украинского

*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/pages/-/1380436192191454)

Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі,
моїх пекельних кіл склепіння голубе.
Розгублений актор, що раптом збився з ролі,
ти п'єсу завалив, але зіграв себе.
О боже мій, які побачила я очі!
Як голос твій лунав, лишався на віки.
А п'єса собі йшла... А ми були, як зодчі,
що зводили свій храм без дотику руки.
І що мені той текст, і що мені ті ролі?
І хай собі крізь люк провалиться суфлер.
Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі.
Ми зводили свій храм. Він є у нас тепер.
Невидимий очам, без брами і паркану.
Там тільки голос твій, твій голос та ім'я.
І коли там душа, вона недоторканна.
Ти загадка моя... ти вигадка моя...

*** (вольный перевод П.Голубкова)

Загадка ты моя, ты сфинкс судьбы и боли,
Свод голубой кругов, где Ад познала я.
Растерянный актер, как вдруг ты сбился с роли,
Ты пьесу завалил, но ты сыграл себя.

Какие, о, мой Бог, увидела я очи!
Как голос твой звучал, оставшись на века.
А пьеса шла себе... А мы с тобой, как зодчий,
Что храм свой возводил, коснувшись лишь слегка.

И что мне этот текст, и что мне эти роли?
И пусть себе сквозь люк провалится суфлер.
Загадка ты моя, ты сфинкс судьбы и боли,
Мы строили свой храм. Теперь он наш шатер.

Невидимый глазам, без стражи непременной.
Там только голос твой, да имя слышу я.
Но, коли там душа, - всё неприкосновенно.
Загадка ты моя... Ты - выдумка моя...