Калина червона у лузі поспіла морозом.
Від цього згубила чарівну свою гіркоту.
А осінь прийшла і стоіть.і стоіть на порозі.
І сипле і сипле додолу листву золоту.
А осінь дощами ще літа сліди не замила.
І вітер не вспів обірвати з калини листки.
І в небі не стихло прощальне"курли"журавлине
З трави виглядають не вбиті морозом квітки.
А сонце з-за хмари своє розкидало проміння.
Та тільки від них уже довго не буде тепла.
Та бачу його і в серці родилась надія
Що осінь холодна лиш тільки в природі прийшла.
А вітер гуляє,шумить у пожовклій осоці.
І хоче нагнати на мене осінню журбу...
Хай осінь багряна стоіть і стоіть на порозі
А в серці своім я навіки весну збережу.
Осiнь. укр. мова
© Copyright: Анна Гетьман, 2014
Свидетельство о публикации №114061302777
Свидетельство о публикации №114061302777
Рецензии