Тоненькими мазочками акрила,
Відтінками блакиття й висоти Так акуратно домалюєш крила- Либонь летіли б тільки до мети.
Чарівні пензли й фарби світло- сині
Сховаєш далі ти від "зайвих глаз".
Благатимеш: "Біжіть, летіть до мрії,
Не дивлячись на мене чи на час..."
Молитвою здіймаючись до неба, Щовечора ти Господа проха Послати долю дітям - ту ,що треба,
Аби минала їх лиха біда.
Не знаючи, чи маєш на те право,
Без дозволу на те небесних сил Ти малюватимеш , -допоки буде фарба ,
Щасливу стежку у житті для них.
О,мій художнику, мій Янгол-Охоронце,
Ім`я якого краще в світі – Мама,
Прошу, побережи акрилу, сонце,-
Своєї долі лінію скорегувати.
***
© Copyright: Валентина Фефелова, 2014
Свидетельство о публикации №114061301459
Свидетельство о публикации №114061301459
Рецензии