Свiтанок

Світанок

Світанок стрічаю сповнена надіями,
Що новий день приніс мені тепло.
Воно проникне в серце й цими діями
Розтопить кригу. Вигляну в вікно.

Проміння стримано кричить: «Давай!»
Лоскоче очі і штовхає в спину:
«Біжи! Біжи! Ти спроб не зупиняй,
Бо час іде вперед твій безупинно!»

Зробити крок так легко, наче крила
Дає тобі початок цього дня.
Одне питання: «Чом я не зробила?
Великих спроб ще вчора, за півдня?»

Пробачу собі слабкість і сердечність.
Зроблю новії спроби жити знов.
І перешкоди згинуть в безкінечність,
Бо в серці ще жива моя любов.

Березень, 2014р.


Рецензии