У небі хмарами розлитий
Сталевий місяць,
Плечами впертий у вікно.
І зорями напоєний,
Квітучими, п'янкими.
Блискучими очами вмитий,
Як вино.
Хрипучий голос сов,
Із лісу л'ється в серенади,
Сухих гілок і тихого вогню.
Якщо горить одне багаття,
Хай горить.
Я гілку підкладу.
У лісі повному чудес,
Вірші злітають до небес.
І хай там як колись було,
Воно буває з і без.
Горить і не згаса.
І варто подихом дмухнути,
Як полум'ям летить крізь груди,
І морок зразу з лісу щез.
М сяцю
© Copyright: Антон Сподин, 2014
Свидетельство о публикации №114061201035
Свидетельство о публикации №114061201035
Рецензии