Живу кожен день, як останній,
Хоч сонце із рання встає.
Моє нездійснене бажання
Росою в траві виграє.
Блищить та і згодом зникає,
Як марево літніх ночей,
І в мрії я вмить поринаю,
У глиб волошкових очей.
І я піднімаюсь на крилах,
Як птах, як володар землі.
У хмарках лечу ніжно-білих
І зовсім не страшно мені.
Живу кожен день, як в останнє,
Як в мареві літніх ночей –
Мені сповіщає кохання
Той блиск волошкових очей…
картинка из Сети
Живу кожен день
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2014
Свидетельство о публикации №114061108842
Свидетельство о публикации №114061108842
Рецензии