В червневім небі зорі — наче очі,
І тиша, що, здається, аж дзвенить...
Яка ж то розкіш — отакі от ночі,
Яка ж спокою благодатна мить.
Що відчуваєш, не сказать словами,
Для цього ще й не створені слова...
І солодко як пахне кавунами
У надвечір’ї скошена трава...
А сон не йде, хоча пора вже спати.
Ну як, ось так, піднятись і... піти?!
Таких ночей буває небагато.
І як же треба нам їх берегти...
В июньском небе звезды - как глаза...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2014
Свидетельство о публикации №114061105760
Свидетельство о публикации №114061105760
Рецензии