Не слухае серце
Куди варто йти до найвищих вершин,
На скільки бурхливо з’явилась хвороба
П’янким зорепадом у спраглій душі.
І солодко й гірко від вкраплення митей,
Що зближують ніжно розчулені дні.
Та дуже повільно знаходять увите
Кохання у хащах, простерте до ніг.
Не слухає серце, хоч плач від знемоги,
Мов вперте дитя, все на хвилі своїй.
То кличе любов, то не бачить дороги,
То часто над прірвою ледве стоїть.
То просить наступну у вічності примху,
Таку, що розумною вже не назвеш.
Шукає когось, без надій на підтримку,
Ніде не знайшовши – радіє без меж.
Не слухає серце, живе проти правил,
Йому догодити – вщент згаяти час.
Комусь все дарує невпинні литаври,
Що десь наодинці відчує Пегас.
20:05, 10.06.2014 рік.
Зображення: http://raduga-art.blogspot.com/2012/01/blog-post_584.html
Свидетельство о публикации №114061009530
Николай Бортник 17.06.2014 22:24 Заявить о нарушении