Единственная - на украинском

«Єдина»

Таке от трапилось банальне:
Є ти. Ти краща від усіх.
За щастя — те, що не безжальна.
Я вже освідчився. Це гріх.

Та ти ж спитала — як змовчати?
Я ж не сталевий. Як і ти.
Між нами — совість, наче ґрати.
А поміж нас — віршів мости.

За щастя — знати, що ми друзі,
що ти не зрадиш, врешті-решт.
Не скривдиш серце у напрузі,
не гратимеш із ним. Авжеж,
я не чіпатиму це тіло,
лиш ледве-ледве обійму.
Не маю прав кохати, мила,
проте… ти знаєш ту пітьму…

За щастя — те, що часто-густо
спілкуємося. Текст. Смішки.
Я ставлю смайлик «Зараз лусну»,
відповідаєш — дві дужки.

За щастя — десь раз на півроку
побачимося — я та ви.
Ти поруч — знай, це майже спокій.
Такий, що обручем здавив.

Але яке ж то, в біса, щастя,
коли щоранку — мокрий ніс!
Чи сни про тебе — надто часті?
Бо я не пам'ятаю сліз…

Та сновидіння повз проходять:
піднявся, вмився та й забув.
Хіба я скиглю?! Сонце, годі!
Пояснюю. Це ж не табу?

Повільно повз і швидко плине
чуже: і долі, і світи;
та, як у класиці, єдина
ти.
                9/10 червня 2014 р.