Глухе мовчання

Глухе мовчання...
Ні, то холодний сміх,
Не вперше й ніби не востаннє
Благання за благанням.
Страхіття моїх кольорових снів.

Обманюєш, смієшся,
Вже вкотре - просто лялька.
Кохаєш чи кохаючим здаєшся,
Вся ця історія - наступна калька.

Я є - то й добре,
Немає - слава Богу.
Ця непотрібність непідробна,
Я втратила свою дорогу.

Давно твоєю тінню стала,
Живу для тебе, дихаю і плачу.
Тобі напевно сліз замало,
Дарма, що чужий біль так мало значить...


Рецензии
Не пам’ятаю хто сказав:"У стосунках двох - один кохає, другий дозволяє себе кохоти".Нажаль убідився у правдивості цього вислову.Але це не привід для відчаю!Життя прекрасне не дивлячись ні на що!Просто треба його сприймати з легкістю!
Най щастить!Надхнення!

Сергей Носов-Ужгородский   13.06.2014 22:42     Заявить о нарушении
Дуже дякую! Світосприйняття вже маю дещо інше. Це старий вірш :) Зараз вже сприймаю все набагато легше! Успіхів і дякую за відгук!

Настя Лисицина   13.06.2014 23:07   Заявить о нарушении
Це вже добре!Нових гарних віршів!

Сергей Носов-Ужгородский   13.06.2014 23:23   Заявить о нарушении