Спускавсь все нижче поцілунком,
гарячим подихом дразнив.
Була вона йому дарунком,
і це він майже розумів.
Тримав її як дику пташку,
ні на секунду не пускав.
Вона вже дихала так тяжко,
він посміхаючись мовчав.
Він взяв її за саму душу...
з такою ніжністю держав.
Вона ж сама зовсім не проти, -
цей птах літать її навчав.
особливому птаху
© Copyright: Людмила Васюк, 2014
Свидетельство о публикации №114060906447
Свидетельство о публикации №114060906447
Рецензии