Сон - трава, сон - трава...Похилились голівки...
Оповились пелюстки у солодку дрімоту.
Ти приляж, прихилися. Ми тобі прошепочем казку
Ніжну любові про дитинство забуте.
Про матусіні руки, мудрі батьківські очі,
Сни солодкі дитячі і ранкові тумани.
Про червневі дощі і цвітіння каштанів,
Шурхіт листя багряного, гнаного вітром...
Про вечірню імлу, що зависла над містом.
Про надії і мрії, що за обрій летіли.
Чи збулись твої мрії? Чи живуть в твоїм серці
Тепло і турбота, подаровані щедро у батьківськім домі?
Чи зумів розділити між людьми це багатство,
Між близькими й не дуже. Далі стелиться казка...
Спи, дрімай...Проте час - швидкоплинний.
Найдорожчий над все.Ти завжди пам'ятай.
Тож ділися любов'ю, що зберіг в своїм серці,
Скарб безцінний із мудрістю в світ посилай.
Сон - трава, сон - трава...Похилились голівки...
Шлях долаючи голову гордо тримай!
Сон- трава
© Copyright: Татьяна Мазарова, 2014
Свидетельство о публикации №114060903219
Свидетельство о публикации №114060903219
Рецензии