Знаєш, так часом буває:
Один негатив у думках,
Стомлена, зраджена я засинаю
В обіймах твоїх, на руках.
Свідомість в оффлайні,
Палаю вогнем.
Нуль три невідкладно, негайно,
Не житиму з цим тягарем.
Діагноз сумний:
Хронічна депресія.
Дякую милий...
Твій біль і агресія.
Змазана крапка,
Продовження сцени,
Так часом буває,
Що творчість без вени.
Проблеми нагальні,
Кожен сон - це підказка.
Лише знаки питальні...
Мовчання - найгірша відмазка!
Іди, не кажи, розумію.
Знаю, так часом буває.
В лікарні на ліжку ледве жеврію,
а коханий усмішку ховає...
Так часом бува
© Copyright: Настя Лисицина, 2014
Свидетельство о публикации №114060800884
Свидетельство о публикации №114060800884
Рецензии