Хто?..

 

День, мов мрець спочинку жде…
Думи в тихому зітханні
не приходитимуть вже…

У нестримного мовчання
відбирати більше ні що,
аби жадібність смеркання

не таїлась в снах від нас.
Отоді б ми зрозуміли,
божевільну мить життя!..

З невідомих мрій слова,
а тіла по тюрмах болю,
ворожнечі течія –
поцілунок мертвий долі…

Хто суддя нам?..  Хто палач
у житті без каяття?..


Рецензии