Хто?..
День, мов мрець спочинку жде…
Думи в тихому зітханні
не приходитимуть вже…
У нестримного мовчання
відбирати більше ні що,
аби жадібність смеркання
не таїлась в снах від нас.
Отоді б ми зрозуміли,
божевільну мить життя!..
З невідомих мрій слова,
а тіла по тюрмах болю,
ворожнечі течія –
поцілунок мертвий долі…
Хто суддя нам?.. Хто палач
у житті без каяття?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114060808179
Свидетельство о публикации №114060808179
Рецензии
