Не сплять чарівні дзеркала
Калюж священних вулиць грудня,
Де комісар блаженний Руднєв
Хурделі шле у бік Карпат,
Плекає сонце літніх днин
Надію в полонини схронах
І став нечувано солоним
Сніг після Крут студентських гри,
Майнув де київський експрес,
Летять сокир варязьких зблиски,
Веде вітри Богдан Хмельницький
Чи під ярмо, чи під вінець,
Тарас читає заповіт
Розчуленим чугайстрам, мавкам,
Собакою приблудним гавка
Лісовської блискучий зліт,
Візьми із полиці "Кобзар",
Налий по вінця біль і смуток,
Дивись, як він провісно-скупо
Країни долю описав,
І прошу, не питай мене
За що люблю небес знамена,
Чом так привітно за рамена
Торкається пшеничний степ,
Серед зловтіх ворожих ржі
Я зичу милій Україні
Новий Кобзар вписав щоб нині
Рядків світліших всі вірші.
06.12.2013
Новий Кобзар
© Copyright: Черненко Виктор, 2014
Свидетельство о публикации №114060800401
Свидетельство о публикации №114060800401
Рецензии
Дай Боже, щоб дійсно новий Кобзар передав у віршах нашу новітню історію. А то поетів багато, а Кобзаря - нема...
Елена Макарчук 04.10.2014 23:04 • Заявить о нарушении
Елена Макарчук 04.10.2014 23:04 • Заявить о нарушении
В ідеалі, наша новітня історія не мала б досягати такого ступеню трагізму, щоб потребувати опису новим Кобзарем. Але, вочевидь, не судилося.
Черненко Виктор 08.10.2014 22:22 Заявить о нарушении
Черненко Виктор 08.10.2014 22:22 Заявить о нарушении
Це так... Чомусь вірші пишуть, коли зовсім погано: і в особистому житті і в країні. Краще було б без Кобзаря, але тихо-мирно. На жаль...До речі, пісні і вірші зараз з"являються дійсно променисті. Як прапор. Хоч щось тішить.
Елена Макарчук 08.10.2014 23:44 Заявить о нарушении
Елена Макарчук 08.10.2014 23:44 Заявить о нарушении