Я кудася чытаю кому чы шчось сплюнь
Я не знаю, зачем упрекают меня,
Что в созданьях моих слишком много огня,
Что стремлюсь я навстречу живому лучу
И наветам унынья внимать не хочу…
Я ны знаю, навішчо я гэто пышу.
Ну, якысь 7 МыСкый но Тамарочцы вбух.
Ну, бо дэ ш я достану ЦапРіцу таКУ ЗЬ,
Шо і Бабу упэрЛА Б, Р, ву вузь.
А вот пэршэ, ЭхПігРах, кому прысвячу вж.
Я Огонь бо чы льлю на якого Ільлю зь.
Я в ільлюзійкы зь віРУ сце во й і но лГУ СЬ.
Бы і фсі 7 ошпараных вутк.
Да. Вот Мірра. Із Лохвіц. ІС Лошіцы вуш
Кая гРУшкы во, бачтэ, ламаець вірБУ Ж.
Ны розБужанЫй Ёгін дэсь трохы, мо, й тут
Із-за Буга спрабуе СтрахКУ Ш.
ТЫ Ш фСІКда, навірняк, знаеш: а не скашу
Я сяводня А НІ Ані скулк.
А я во: і смародзінкі куст… как смахНул!
Ах, мій Божэнька родный! ПраСці. Бо во сцю вз
Ат паскуДзінак дзінак 7 штук.
Хто Ж сяводня-та, в Год да Нептун,
Не парэЖахЦа нават ап штугл
НейКіх гарных 3-зубць с ЛюбыШув.
Гэта Ж ЖэзЛах багун!..
...ох, люблю я казу!
Свидетельство о публикации №114060800394