Ескiз ранковий
Зазвично раннє небо Землю обіймає,
У ньому зір погасли недогарки,
Ще сонце не зійшло, а місяця немає.
І знов ні вітерцю, сорока діймає ворона,
Він їй ліниво іноді відкаркне.
В яку життя гойднутись хоче сторону
Було б цікаво, та не знають й Парки,
Про долю, яку тчуть на мою голову.
Свидетельство о публикации №114060801735
Видимо поводов для веселья немного...
Не кисни, жалею, что под грузом тяжелых мыслей потерял ты чудесную легкость своих стихов.
Глеб Щур 08.06.2014 09:15 Заявить о нарушении
Петр Коваль 08.06.2014 09:48 Заявить о нарушении