*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/pages/-/1380436192191454)
І все. І ніц. Живу, як в дзоті.
Прощайте, птиці какаду.
Мій обрій сів на горизонті
та й каже: — Далі не піду.
Бо що там далі? Далі долі?
Які там радощі й дива?
Німі, зневірені і кволі,
навіщо вам мої слова?
Мій обрій там, де вас немає.
Звідкіль прийшла, туди й піду.
Як плем’я інки, плем’я майя.
Прощайте, птиці какаду.
*** (вольный перевод П.Голубкова)
И всё. И ниц. Живу, как в дзоте.
Прощайте, птицы какаду.
Сел кругозор на горизонте,
Сказал мне: - Дальше не пойду.
Ведь что там, далее судьбы?
И чудеса, и радость - чьи там?
Немы, отчаянны, слабЫ,
Нет места там словам забытым.
Мой горизонт не там, я знаю.
Откуда шла, туда пойду.
Как племя инки, племя майя.
Прощайте, птицы какаду.
И всё. И ниц. Живу, как в дзоте. с украинского
© Copyright: Петр Голубков, 2014
Свидетельство о публикации №114060704224
Свидетельство о публикации №114060704224
Рецензии