В обiймах сну
Наповнило келих дня…
Вставати вже, мабуть, треба,
Бо щось гомонить рідня…
Та пахощі свіжого сіна
Мережива сну ще плетуть, -
Подушка із нього й «перина»
В духмяні обійми беруть…
Все ж вирвалась з них… Заніміла: -
Це був тільки сон?! – Зупинись! –
Що мама мені гомоніла?..
-Матусю рідненька, вернись!..
Сльозами зволожені очі…
Пробачте! – Старе як мале…
Властивості наші жіночі –
Це слабість хвилинна… мине…
На пагорбах біля затоки
Нарвала я квітів, трави… -
Сушу для подушки… під щоку… )))
В них снів запашних… острови…
Прозоре осяяне небо
Наповнює келихи дня…
За справи вже братись треба –
Онука ж у мене!.. рідня…
06.06.14
Свидетельство о публикации №114060604127
встречаемся с теми,кто уже так далеко...
Пусть цветы и травы,собранные Вами,долгими зимними ночами
помогут навеять приятные сны!
С теплом души!
Римма Дроздова 06.06.2014 14:34 Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 06.06.2014 15:04 Заявить о нарушении