Моi ви думи
На жалюгідного старця,
В моїм саду осиротілім
Лиш вітер виє без кінця.
Вчорашні заводі глибокі
Сьогодні затхлі та мілкі,
І не летять в степи широкі,
Застигли думоньки палкі.
Мої ви думи! Думи бідні,
Мов ріки ви колись текли,
Та вас убогість, страх і злидні
На плазування обрекли.
Для вас не буде більше свята,
Не пить вам більше синяви.
О ваша доля розпроклята –
Старці! Старці у неї ви.
А з вами й я у світі білім
Бідніший бідного старця.
В моїм садку осиротілім
Лиш вітер виє без кінця.
Свидетельство о публикации №114060508725