Нiчний Киiв
безслівну пісню,
зібрав
з собою барабани
калюж,
сопілку з вітру
вклав за пояс....
полежав на асфальті трохи,
малюючи на нім
майбутні ріки і поля,
озера та галявини лісні,
що виростуть з його нічного джазу
колись колись колись....
а зі світанком,
встав – прозорий -
і вирушив до того,
хто в пустелі
із сонцем здавна розмовляє
- перехилити з ним
по келиху
тиші
надвранішньої....
Свидетельство о публикации №114060506481
Тарас Иванов 30.12.2014 07:44 Заявить о нарушении