не треба забувати...

Навряд сльозами горе заспокоїш,-
З дитинства я упевнений у тiм...
Душi i серця рани не загоїш,-
Життя своє прожити мусиш з ним...

Тяжка у мами i бабусi доля:
Вiйна забрала в них чоловiкiв...
Свое сиротство згадую я з болем,-
Дочок таких багато i синiв!

Одне скажу: не треба забувати
Найрiднiших i дуже дорогих!
Доки живий,- їх буду памятати
I на могили iздити до них!


Мiй вiдгук на:

"Давай поплачемо з тобою мамо"...
Юля Куропата
http://www.stihi.ru/2014/06/04/240


Рецензии
http://stihi.ru/2014/10/28/11588 - це привячення матусi...
Як що буде хвилинка. то прошу.

Владимир Прохода   05.03.2024 04:09     Заявить о нарушении
На это произведение написано 27 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.