я його кохаю,
а він мене не дуже .
і всю себе караю-
думки втоплю в калюжі .
я його чекала,
він крокував не кваплячись .
догнала і набила
щоб зовсім не телячився .
я міцно обіймала ,
а він гуляв у сабвей
вже майже ніч настала -
зоставсь синяк від граблей.
відрами картоплю
із городу перла ,
а той сволоцюга
дістав з ставочка перли
додому проводжала
сама ішла дворами
хоч би затривоживсь-
засипав з дівками.
я його простила,
а він і не дізнався,
пізніше утопила
сама з другим зійшлася .
проходив поміж снами
шептавсь чогось на вухо
загоїлися рани
забулися недуги.
побачила те фото,
де я його кохала,
відчула його подих
дістала з річки,похвала
згадала ті хвилини,
де він мене "не дуже",
зняла з ключиць перлини
вдягла на шию смужку.
я його кохаю
© Copyright: Неспроможного Життя, 2014
Свидетельство о публикации №114060504402
Свидетельство о публикации №114060504402
Рецензии