Десь у куточку плачуть матері,
Вже усього набачилися діти.
Це ж за які такі негадані гріхи
Народу нашому доводиться терпіти?!!!
Коли ламають руки з прапорами,
Нам у кайдани сковують серця,
А ми сльозами промиваєм рани,
За руки взявшись, разом до кінця.
І не зламають нашу міць і волю,
Шматком нещирої, підступної землі,
Ми перетерпимо, ми переборимо,
І не заплачуть знову наші матері!!!
Перетерпимо, переборимо!
© Copyright: Инна Бессараб, 2014
Свидетельство о публикации №114060409557
Свидетельство о публикации №114060409557
Рецензии