свiтла надихала любов

світла надихала
в серце любов
кров’ю набігла
грозою немов
янголів сила
ранок білила
пісню звільнила
з горла оков

пісня окрилена
вітром і днем
в душу полинула
вільним вогнем
і пломеніє
море надії
долі намрію
не промине

вірити міряти
щастя добром
чутися птахою
там під ребром
бути собою
моря прибоєм
вітру напоєм
пухом й пером


4 Червня 2014


Рецензии
Закохався, чи що?)
Гарно "бути собою
моря прибоєм
вітру напоєм
пухом й пером", теж ХОЧУ!
Сподобалось!

Елена Каминская7   05.06.2014 23:16     Заявить о нарушении
поезія - це стан закохання :)
Будьмо закоханими завжди... в життя.

Юрий Лазирко   13.06.2014 19:40   Заявить о нарушении