свiтла надихала любов
в серце любов
кров’ю набігла
грозою немов
янголів сила
ранок білила
пісню звільнила
з горла оков
пісня окрилена
вітром і днем
в душу полинула
вільним вогнем
і пломеніє
море надії
долі намрію
не промине
вірити міряти
щастя добром
чутися птахою
там під ребром
бути собою
моря прибоєм
вітру напоєм
пухом й пером
4 Червня 2014
Свидетельство о публикации №114060407058
Гарно "бути собою
моря прибоєм
вітру напоєм
пухом й пером", теж ХОЧУ!
Сподобалось!
Елена Каминская7 05.06.2014 23:16 Заявить о нарушении
Будьмо закоханими завжди... в життя.
Юрий Лазирко 13.06.2014 19:40 Заявить о нарушении