І що тільки не доноситься з ротової порожни,
і які тільки звуки не виходять із гортані...
Ми так звільнились від тої рутини,
Яка не слідкує за ними й за нами...
Ми не звикли говорити від душі, з любов"ю,
Вже забули про совість й віддали за грошІ,
Серце вкотре облилось кров"ю...
І говоримо так, як звикли самі.
Нам бАйдуже на почуття інших, що поряд,
Ми топчемо грані між за і проти,
Ми так засліплені тою любовью,
Що сприймаєм її як важкий потяг...
Ми не слідкуємо за словами, що йдуть на зовні,
І не думаємо про те, що буде опісля...
Я не хочу чекати тої безодні,
Я бажаю почути кращу пісню!
Кошова М.М.
03.06.2014
що т льки не доноситься з ротово порожни
© Copyright: Марина Кошевая, 2014
Свидетельство о публикации №114060400561
Свидетельство о публикации №114060400561
Рецензии