Веретено

Все на світі маєш взнати,
Віру сповідати.
Поважати батька й неньку,
Хату рідненьку.
Як не хоч по правді жити,
То забудь науку.
Є під плотом їсти-пити,
Проживеш цю муку.
Хоч горілка дурне діло,
Та дуже смачненька,
Вже остигло теє тіло,
Що було миленьке.
По дівках котреє шлялось,
По кутках тинялось.
Вже на лаві в домовні,
Вже є руки сині.

Ой, крутися веретено,
Голка гостренька!
Чи на світі жив даремно,
Плаче твоя ненька!

Чиїсь сини дружин мають,
Лише їх кохають.
Чиїсь діти батька й мати,
Мають щастя знати.
Ти один на білім світі,
Хто по тобі плаче?
У брудній та рваній свиті,
Ти один байстрюче.
Тож втопи своє ти горе
Тай в стакан гранений.
Вилив сліз на світі море,
Бідний та нужденний.
Чорт вкладе ножа у руку,
То все він, лукавий.
Пригадай його науку:
П’яний – значить правий!

Ой, крутися веретено,
Голка гостренька!
Чи на світі жив даремно,
Плаче твоя ненька!

Ось тепер ти мертвий, друже.
Ти усе подужав.
При живій старенькій мамі,
Відспівають в храмі.
Ти живим її ховав все,
Отже її черга.
Хто вінка тобі понесе
Чистого четверга?
Хто могилку обробляти
Тобі, сокіл буде,
Якщо твоя рідна мати
Тай піде між люди?
Від горілки відвертайся,
Буде тобі діло.
Краще ти їди, покайся,
У святу неділю.

Ой, крутилось веретено
Доленьку зіткало!
Не прожив життя даремно,
Горе не спіткало…