Лина Костенко. Распят был не единожды Христос

Лина Костенко (р.1930)


*  *  *

Распят был не единожды Христос.  
Там, на Голгофе, принял он мученья. 
От смерти умер? Злобы ли не снёс?
Он отдал жизнь свою без сожаленья. 
Затем он был распят на полотне.
В граните, гипсе длились муки эти.   
Потом его распяли и во мне.
Распяли и на целом белом свете.
Уже и тело съели, выпив кровь.
А лик – из-под полы, в угоду веку. 
Так год ещё, столетье... – вновь и вновь? 
И умереть не дали человеку.  
Куда пойду? Куда теперь пойду?  
Где место есть Земле Обетованной?
Казармы в Гефсимании, в саду.  
Весь мир кровоточит открытой раной... 


(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)

   

Ліна Костенко (нар.1930)
               
   
* * *               

Ісус Христос розп’ятий був не раз.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може, – від образ,
і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп’яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,
і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі Земля Обітована?
Казарми в Гетсиманському саду,
І всі народи – як розкрита рана…
   

© Ліна Костенко. «Триста поезій»