Десь так
І дні витрачаю в норі своїй заячій
Та з деяких пір стало дихати нічим
Повітря з піщинок неначе складається
Як важко просити тебе зачекати
Ділити зі мною безсоння хоч іноді
Закрию життя у сусідній кімнаті
І буду зо двадцять хвилин тобі вірити
Свидетельство о публикации №114060400129
І буду зо двадцять хвилин тобі вірити"
Фінал цього твору вражаючий, принаймні для мене.
Навіть і не думай зупинятись, продовжуй писати.
Григорий Драненко 07.12.2014 11:49 Заявить о нарушении