Лина Костенко. Мне кажется, что с нами всё не то

Лина Костенко, вiрши

ЗДАЄТЬСЯ З НАМИ ЩОСЬ УЖЕ НЕ ТЕ... (Мне кажется, что с нами всё не то…)

Перевод с украинского языка Инессы Соколовой

* * *
Мне кажется, что с нами всё не то…
И даже люди в городе и камни
Нам шепчут про святое: – Умерло,
Погибло то, что жило в нас веками.

Прошло сквозь пальцы, будто бы вода,
Что набрана открытою рукою,
Следы лишь на ладони ото сна
С мечтой о свете и тоской в неволе.

Как вечность – грузная завеса,
Не в силах дальше всё нести,
Раздавит просто нас в пути.
Но, жалко потерять надежду
На то, что свято  нам с тобой.
Коль убедишь, я стану прежней
Но что-то всё-таки не то...



Оригинал

* * *
Здається з нами щось уже не те...
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив - згинуло з віками 

Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на лодоні лиш краплинки сну,
У сяйві марив, як в полоні.

І вічність та тяжка завіса,
Що ми не здатні піднести,
Роздавить вас, навіщо йти
Навіщо тратити надію,
У те усе, що нам святе,
Скажи мені і я повірю,
Та все ж із нами щось не те....