Храми
торговельні палаци – тепер.
І живе повсякчас поруч з нами
дух мамони. Чи Божий помер?
Стукотять… стукотять біля річки.
На могилі земної краси
плачуть зрубані коси вербички –
гіпермаркет над лугом висить.
Вже не ронять дзвіниці церковні
в піднебесся малиновий дзвін,
і вклоняються люди мамоні,
з ким Ісус ще змагався Навін.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як новітні піднімуться храми
у маленькому навіть селі,
діточок поведуть до них мами –
стане свято й на нашій землі.
Свидетельство о публикации №114060205786
Perzer 30.11.2014 23:48 Заявить о нарушении
Успехов!
Юрий Ош 06.12.2014 23:38 Заявить о нарушении